Перетин державного кордону є можливий виключно в визначеному для цього місці, на прикордонному переході. Не можна перетинати кордону поза прикордонним пунктом.
При перетині кордону варто пам’ятати, що в’їжджаючи до Польщі перетинається також кордон Європейського Союзу (ЄС) і Шенгенської зони. На території Польщі (як і будь якої іншої держави ЄС), іноземця можуть попросити представити дійсний документ, який дає йому право на перетин кордону Польщі і на перебування в ній, а також поза прикордонним пунктом.

В’їжджаючи до Польщі іноземець повинен мати такі документи:
1) Паспорт або інший дійсний проїзний документ (Примітка: неповнолітні особи, якщо вони є вписані або дописані до паспорту батьків або законного представника, можуть здійснювати подорож під опікою власника такого паспорта. Запис в рубриці “діти” виконує виключно уповноважений працівник паспортного столу).
2) Дійсну візу або інший дійсний документ, що дає право в’їзду і перебування на територію Польщі (наприклад карту постійного проживання (Karta Stałego Pobytu).
3) В випадку проїзду транзитом через територію Польщі до іншої держави, особа повинна мати дозвіл на в’їзд до іншої держави або дозвіл на перебування в іншій країні.

На кордоні контроль виконує Прикордонна Служба. В випадку, якщо особа виконує контроль без уніформи, подорожуючий має право вимагати від такої особи представити службове посвідчення.
На кордоні іноземця можуть запитати про ціль і умови перебування в Польщі. Також, прикордонна служба може попросити іноземця представити:
• Документ підтверджуючий наявність медичної страховки на час перебування в Польщі.
• Достатню кількість грошей на час перебування, а також на повернення до держави походження.
Особа не зобов’язана представляти фінансових коштів або документів підтверджуючих можливість отримання таких коштів, якщо перетин кордону відбувається на підставі:
– Міжнародного договору, який звільняє іноземця від обов’язку володіти такими коштами, або обов’язок покриття коштів перебування іноземця покладений на польські публічні органи;
– Візи в цілях репатріації;
– Візи в цілях виконання праці;
– Візи в цілях отримання тимчасової охорони;
– Візи в цілях надання притулку;
– Карти постійного проживання;
– Візи в цілях користання правами повязаними з Картою Поляка.
– Вимога не стосується також осіб, які в’їжджають в Польщу у зв’язку з веденням доброчинної діяльності, або в зв’язку з участю в акції допомоги.
Іноземцеві можуть відмовити у в’їзді до Польщі, навіть, якщо іноземець має дійсну візу.

Іноземцеві відмовляється у в’їзді до Польщі, якщо:
 Іноземець не представив достатньо документів, що підтверджують ціль перебування;
 Іноземець має підроблений, перероблений проїзний документ, візу або карту постійного проживання;
 Іноземець не має документу, що підтверджує наявність медичного страхування;
 Іноземець використав допустимий час перебування на підставі візи;
 Іноземець не має необхідних фінансових коштів утримання в співвідношенні до тривалості і цілі планованого перебування, або коштів на повернення;
 Особові дані іноземця знаходяться в реєстрі іноземців, яких перебування в Польщі є небажане;
 Дані іноземця знаходяться в СІС;
 Перебування іноземця може становити загрозу для публічних інтересів, а також загрозу для оборони і безпеки держави;
Рішення про відмову у в’їзді видає комендант Прикордонної Служби. В проїзному документі іноземця занотовується відмова в’їзду і записують юридичну підставу прийняття такого рішення. На рішення коменданта можна подати апеляцію до Головного Коменданта Прикордонної Служби.
Прикордонна Служба під час прикордонного контролю не має права дискримінувати осіб з погляду на стать, расу, етнічне походження, релігію або неповносправність.