Основні причини відмови у видачі візи

Навіть тим, хто регулярно подорожує, знайоме щемливе відчуття тривоги, коли пакет документів вже в консульському центрі, а їх господар не впевнений стовідсотково у тому, що він отримає візу. Щоб знизити відсоток відмов в отриманні права на в’їзд до мінімуму, потенційним туристам та бізнес-відвідувачам пропонується ознайомитися з основними причинами, за якими їм можуть відмовити в дозволі відвідати якусь державу.

Причини відмови у видачі візи

•  Некомплект документів

Кожна країна, навіть та, яка входить в єдину Шенгенську зону, складає свій оригінальний список документів, який підтверджує благонадійність і спроможність потенційного візитера. Якщо претендент на візу забув або навмисно не вклав довідку з місця роботи, виписку з банку, ксерокопію паспорта або нотаріально завірений дозвіл (для дітей від батьків), то такий пакет документів гарантовано отримає «вето». Найчастіше, в разі особистої подачі документів, співробітники консульської служби, що приймають паперу, перевірять їх комплектність відповідно до списку вимог конкретної держави, однак відповідальність за здачу неповного або некоректного комплекту лежить саме на прохачеві візи.

•  «Старі» документи

Всі документи, які претендент подає у візовий центр або консульську службу, повинні бути «свіжими», актуальними. Багато країн вписують бажаний термін в список вимог. Наприклад, фотографія повинна бути зроблена не пізніше, ніж за 6 місяців до дня подання документів, виписка з банку зроблена за 1 місяць до «судного дня», а термін дії паспорта необхідно перевіряти відповідно до індивідуальних вимог кожної країни.

•  Помилкові відомості

Іноді, щоб отримати заповітний штамп, потенційний відвідувач свідомо йде на обман. Довідка з місця роботи купується або фальсифікується, запрошення фабрикується конторами або людьми з сумнівною репутацією, дані в анкеті не збігаються з відомостями в цивільному паспорті – всі ці речі легко виявляються працівниками консульської служби. Якщо якийсь документ викликає їх підозра, то вони передзвонюють приймає особі або надсилають запит до компетентних органів. У разі виявлення брехні або фальсифікації документів, претендент гарантовано отримає відмову, а при наступній спробі отримання візи в іншу країну його документи будуть оброблятися з підвищеною увагою. Бізнес-відвідувачам варто особливо уважно поставитися до вказівкою достовірних контактних даних запрошуючої сторони. Запрошуючий співробітник також повинен бути попереджений про можливе дзвінку консульства, і повинен бути готовий підтвердити і максимально докладно пояснити необхідність приїзду заявника.

• Багаж попередніх подорожей

Репутація мандрівника – це великий плюс у вашій справі. При наявності, обов’язково варто надати в консульство попередній закордонний паспорт, що містить візи в різні країни. Чим більше віз є в «багажі попередніх подорожей» заявника, тим більше благонадійним відвідувачем він постає перед співробітником консульства. Проте в деяких випадках нещодавнє відвідування ряду країн може позначитися на рішенні про видачу візи негативно. Це явище не поширене, стосується переважно країн Південно-Західної Азії. Люди, які мають у паспорті візу Ізраїлю, можуть не отримати дозвіл на в’їзд у ворогуючі з ним держави. Наприклад, в Ліван, Сирію, Судан, Іран. Це ж правило діє і в зворотному порядку.

• Проблеми із законом

Якщо людина мала проблеми із законом на Батьківщині або встиг «згрішити» в одному зі своїх попередніх вояжів за кордон, то ймовірність отримання відмови збільшується в геометричній прогресії. Одне з найпоширеніших правопорушень з якоїсь причини заявники часто ігнорують. Причиною відмови можуть бути неоплачені дорожні штрафи. В ідеалі ви повинні все оплатити відразу на місці, проте якщо цього не зробили, зв’яжіться з дорожнім департаментом країни і попросіть надіслати реквізити, щоб погасити штраф. У разі вчинення тяжких правопорушень, а особливо в разі порушення міграційних правил країни відвідування, екс-prisoner може розраховувати на відпочинок лише в безвізові країнах. Особливу участь (з позитивним рішенням) консульські служби демократичних країн проявлять до людини, який відбував термін за політичними мотивами.

• Гроші

Для багатьох країн головним аргументом у питанні видачі дозволу на в’їзд є наявність у потенційного візитера грошових коштів. Чим їх більше (при легальному походженні), тим вище ймовірність отримання заповітного штампу. Логіка походження коштів на рахунку благонадійного заявника повинна чітко простежуватися. Раптово з’явилися на рахунку великі суми, при «смішний» зарплатою обов’язково викличуть питання у консульських співробітників.

• Жінки-одинаки

Співробітники консульських служб арабських країн, Євросоюзу і США можуть відмовити в праві на в’їзд молодим симпатичним самотнім жінкам, якщо є підозра, що пані їде за кордон, щоб займатися нелегальною діяльністю. Звичайно, навряд чи заявниці вирішать турбуватися питанням про зміну сімейного статусу спеціально для отримання візи. Щоб уникнути непотрібних підозр з боку консульства, краще доповнити комплект документів додатковими паперами, які продемонструють міцні зв’язки з Батьківщиною.

Що робити, якщо відмовили у візі?

В основі роботи візового відділу будь-якого консульства лежить принцип презумпції винності. Згідно з ним, консульство, про всяк випадок, вважає кожного прохача візи потенційним іммігрантом до тих пір, поки він сам не доведе протилежне.

Отримавши відмову у візі, слід проаналізувати можливі причини відмови. Консульства мають право не пояснювати точну причину відмови у візі, але на практиці кожен раз це індивідуально і залежить від співробітників консульства. Найкращий для вас варіант – якщо співробітники письмово, або хоча б на словах, пояснили, що ви зробили не так. Якщо ж видимих причин для відмови не спостерігається, то ваша стратегія повинна бути така: спокійно поцікавтеся, який порядок подачі апеляції, в які дні приймає консул, і запишіться до нього на прийом, якщо це можливо. Ймовірно, там ви зможете з’ясувати детально, чому вам відмовили у візі, а потім переробити документи для наступної подачі.

Відмова у візі багатьом здається мало не вироком – якщо відмовили один раз, значить, візу більше не дадуть ніколи. Це неправда. Так, дійсно при наступній подачі можуть виникнути труднощі, але якщо ви ліквідували причину відмови, можете сміливо подавати документи в той же посольство, яке не видало вам візу.

Ні в якому разі не приховуйте інформацію про раніше отримані відмовах при повторній подачі документів. Для ряду країн (наприклад, США, Великобританія), приховування даних про відмову автоматично тягне повторну відмову у видачі візи, а іноді і з «візовим карантином» на термін від 3 місяців до 5 років і більше. До нового пакету документів необхідно додати папір, видану консульством з описом причин відмови, а якщо такий документ не був отриманий, то письмовий коментар заявника, що пояснює передбачувані причини попередньої відмови.

Якщо ж було зроблено все можливе, але у візі було відмовлено повторно, це означає, що у візової служби є не тільки претензії до заявника – вона також впевнена, що не бажає бачити конкретну людину на території своєї держави. У цьому випадку повторні подачі документів без перерви в 3-6 місяців і без істотної зміни обставин навряд чи приведуть до видачі візи.

Кожен заявник (якщо у виданому відмову не обумовлено інше) має право подати апеляцію, детально обґрунтувавши свою незгоду з рішенням консульства. Йти шляхом апеляції є сенс тільки в тому випадку, якщо ваша поїздка вже “згоріла”, але дуже хочеться домогтися справедливості, або до вас було проявлено явно упереджене ставлення з боку візового офіцера, яке ви зможете підтвердити законним шляхом. Проте варто мати на увазі, що апеляції розглядаються не в консульстві, що видав відмову, а в компетентних органах передбачуваної країни відвідування. Термін розгляду апеляцій може розтягнутися на багато місяців, а для підготовки необхідних документальних обґрунтувань подачі апеляції краще скористатися професійними послугами юристів.

0939623624 , 0679420798 (Viber)